Вимучити Cм. вимучувати.
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Ум. Горбате́нький.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку.
Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого.
Падкуватися, -куюся, -єшся, гл. — за ким. Заботиться о комъ. Дід падкується за унуком.
Побит, -ту, м.
1) Бытъ. Чорноморський побит.
2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати?
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
