Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Ми́тьма нар. = митусь.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Cм. лепішник.
Татарщина, -ни, ж.
1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки.
2) Татарская земля.
Хвіщ, хвоща, м. 1) = хвощ. 2) = хвощанка.
Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи!
