Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замірати

Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. МВ. ІІ. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІРАТИ"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Оклепанець, -нця, м. = околот 1. Вх. Зн. 43.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться. Вх. Зн. 71.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину. Мнж. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.