Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бережина

Бережина, -ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕЖИНА"
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. І. 201. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. І. 134.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ. Угор.
Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.
Підуздріти, -здрю, -риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною. Кв.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.