Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заорудити

Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОРУДИТИ"
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці. Ном. № 14339.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Оглядини, -дин, ж. мн. 1) Осмотръ, осматриваніе. 2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. Cм. розглядини. ХС. VII. 423.
Пужак, -ка, м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАОРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.