Батьків, -кова, -ве Отцовскій, отчій. Батьковії роскошеньки поминулися. Мет. 139. батьків син. Порядочный сынъ порядочнаго отца, любимчикъ отца.

Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.

Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5701. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = бомок. Вх. Пч. І. 7.  

Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.

Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.

Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.

Точитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92. 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. Мкр. Н. 33. 5) Катиться. Точилися вози з гори. Гол. 6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п'яному) закрутиться, то він так і точиться. Кв. II. 257. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. Харьк. г. 7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49). А тим часом розмова точиться та точиться. МВ. (КС. 1902. X. 145).

Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.

Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.

Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.