Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ум. ду́жка, ду́жечка.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Він мене обував.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Преподобниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая.
2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Сажанка, -ки, ж. Посаженное растеніе. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Цибуля сажанка і сіянка.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Славних прадідів великих правнуки погані.
2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький.
Сп'ячка, -ки, ж. = сп'юха.
Цідивко, -ка, с. = цідилко.
