Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запинити

Запини́ти, -ся. Cм. запиняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПИНИТИ"
Косматій, -тія, м. Человѣкъ въ космахъ, косматый. Встрѣчено въ пасхальной виршѣ, въ приложеніи къ Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.  
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій. КС. 1899. XII. 301.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Розрубати Cм. розрубувати.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається. Ном. № 2930.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.