Блещі, -щів, м. = блешня.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Проснуться. Дитя ся прохопило.
2) Ошибиться, промахнуться.
3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись.
Уливати, -ваю, -єш, сов. в. улити, уллю́, уллє́ш, гл. 1) Вливать, влить. Влив йому в рот живущої води, він і ожив. 2) Обливать, облить, полить. Влита слізьми. Треба землю крів'ю влить, щоб почала, вона родить. 3) Убѣгать, убѣжать быстро. Пес уливав.
