Тлумачення / значення слова "ЗАПЛІШУВАТИ 1" | Словник української мови. Словник Грінченка

заплішувати 1

Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Конст. у. Запліши щабель у драбині, а то хитається. Харьк. у. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. О. 1862. IX. 64. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІШУВАТИ 1"

Сховати оригінал сторінки

Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.

повністю...

Відлука, -ки, ж. Отлученіе; отдѣленіе отъ чего либо.

повністю...

Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.

повністю...

Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.

повністю...

Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.

повністю...

Злячи, -жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.

повністю...

Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.

повністю...

Набі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ.

повністю...

Ціці-баба, -би, ж. см. баба 10. КС. 1887. VI. 481. Сим. 192.

повністю...

Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys. Вх. Уг. 275.

повністю...