Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразливий

Заразли́вий, -а, -е. Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗЛИВИЙ"
Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Глядівний, -а, -е. Ловкій, проворный. Угор.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Картоплина, -ни, ж. Картофелина. (Свиня) хапала картоплину і зараз кидалась до другого (куща). Левиц. І.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Середземний, -а, -е. Средиземный. середземне мо́ре. Средиземное море. На гарячому березі Середземного моря. Левиц. Пов. 15.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.