Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заревти

Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЕВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЕВТИ"
Гиталь, -ля, м. = гичаль. Вх. Уг. 233.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба. Чуб. III. 321.
Неправо нар. 1) Несправедливо. 2) Неправосудно.
Підрізати Cм. підрізувати.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Уславлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уславитися, -влюся, -вишся, гл. Прославляться, прославиться. Клепачі з давних-давен уславились по Лубенщині злодійством. Ном. № 1365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЕВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.