Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю.
На 2, нате, меж. На, возьми, возьмите. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ой нате вам, рибалочки, горілки напиться.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов.
