Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засатарити

Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСАТАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСАТАРИТИ"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий. Мнж. 147.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Повивалювати, -люю, -єш, гл. 1) Вывалить (во множ.). 2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали. Мнж. 19.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСАТАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.