Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засилати

Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСИЛАТИ"
Бацьнути, -ну, -неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
Закропи́ти Cм. закропляти.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Строкарь, -ря, м. Нанятый на срокъ рабочій. Хотин. у.
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Шейк. Ум. то́вбочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.