Бодачок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодак.
2) Раст. Cirsium pannonicum.
Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону!
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи).
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Рівчик, -ка, м.
1) Ум. отъ рів.
2) = рівчак 3.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. 3) Старое живое дерево. 4) = стариця 3б. 5) Старыя вещи, старый хламъ.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева.
Туга 2, -ги, ж. Радуга.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. ;
