Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затинчивий

Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИНЧИВИЙ"
Благодать, -ті, ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. Шевч. 2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.
Зарі́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зарівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Равнять, сравнять. Благородним нашим трупом рови зарівняєм. К. Досв. 179.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Ма́сляно нар. Много масла. Сиряно, масляно. Ном. № 6485.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Обкусати Cм. обкушувати.
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Тьохкання, -ня, с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк.
Уляпати, -ся. Cм. уляпувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИНЧИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.