Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бидляк

Бидляк, -ка, м. Бранное: скотъ, скотина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИДЛЯК"
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. І. 130.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Оруда, -ди, ж. Работа, хлопоты. Неня лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудні були. Федьк.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі. Ном. № 12960.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Левиц. І. 247., Ум. хрипке́нький.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИДЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.