Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки).
Ліпки́й, -а, -е. Цѣпкій.
Особше нар. Въ особенности.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Cм. первинчики.
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає.
