Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заюк

За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЮК"
Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.
Черчати, -чу, -чиш, гл. 1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Вх. Лем. 482. Черчит пінязми. Вх. Лем. 482. 2) Журчать. Вода черчит. Вх. Лем. 482.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.