Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заянець

За́янець, -нця, м. = заєць. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЯНЕЦЬ"
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. І. 9.
Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? Св. П. Перша кн. Мус. XVII. 17. І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана. Ibid. V. 9.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці. Харьк.  
Стравуватися, -вуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села. Камен. у.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЯНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.