Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збиткуватися

Збиткува́тися, -куюся, -єшся (над ким), гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. І. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБИТКУВАТИСЯ"
Бандажувати, -жую, -єш, гл. 1) Подвязывать башмаки лентами (Cм. бандаж.). 2) Бинтовать, налагать повязку. Шейк.
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл. 1) Расплескать (во множествѣ). 2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБИТКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.