Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зблідлий

Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 125.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБЛІДЛИЙ"
Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти. Желех.
Брама, -ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71. 2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. Cм. брам. Ум. брамка, брамочка. Чуб. V. 896.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Піхати, -хаю, -єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно). Шух. І. 113, 151.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями. К. ЦН. 234.
Ходоман, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ: Ходив, ходив ходоман, усіх дітей годував; як упав, так пропав — ніхто його не сховав. Ном. стр. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБЛІДЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.