Блазен, -зна, м. = блазень.
Князь, -зя, м.
1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького.
2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! На білому острові живе собі... якийсь князьок. Ув. князюка.
Нічогенький, -а, -е. Посредственный.
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. А я тую хмару рукавом розмаю.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Уґабнути, -ну, -неш, гл. Стибрить. Ян рибалка уґабне у свого товариства риби — вона йому не буде ловиться.
Щербан, -на, м.
1) = щербань.
2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Тоже: щербан великий. б) — мали́й = щербанець.
