Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звалище

Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЛИЩЕ"
Вавцір, -ра
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Мнж. 9. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма. Лебед. у.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти. Волч. у.
Наді́йно нар. Надежно. не наді́йно. Нѣтъ надежды. Не надійно, щоб сі любощі скоренити. Г. Барв. 536.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Маркев. 140. Пили на радощах сивуху. Котл.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку. Шейк.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.