Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биньо I

Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬО I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИНЬО I"
Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Диби́ці, -би́ць, ж. мн. ум. отъ диби.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Нага́єчка, -ки, ж. Ум. отъ нагайка.
Поодх.. Cм. повідх..
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14.
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИНЬО I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.