Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Вовченько, -ка, м. Ум. отъ вовк.
Гнетуха, -хи, ж. Лихорадка. Чи ти гнетуха, чи ти трясуха?
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Здого́нки, -нок, ж. мн. = здогін. Петро... зараз верхи та на здогонки за Иваном.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. Ум. калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок.
