Гарячий, -а, -е. 	1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин.  Умила личенько гарячою сльозою.  гарячого сіла за шкуру залити. Задать кому, причинить мученія.
	2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
	3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих? 
	4) гарячий час. Горячее время, недосугъ.
	5) на гарячому вчинку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку.                         
                        
                                                
                          
	Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм.  Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. 
                        
                        
                                                
                          
	Деше́вий, -а, -е.  Дешевый. Дешева рибка, погана юшка.  Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. 
                        
                        
                                                
                          
	Завда́леки нар. = завдальшки.
                        
                        
                                                
                          
	Зізво́лити Cм. зізволяти.
                        
                        
                                                
                          
	Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
                        
                        
                                                
                          Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було.                         
                        
                                                
                          Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати.  Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало.                         
                        
                                                
                          Хутрувати, -рую, -єш, гл.
	1) Подбивать мѣхомъ.
	2) — піч. Обмазывать глиной печь.  Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. 
	3) — двері. Вставлять косяки дверные.
	4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.                        
                        
                                                
                          Шельма, -ми, об.
	1) Бранное: шельма.  Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. 
	2) = кадина.                          
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          