Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здавлювати

Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВЛЮВАТИ"
Більмачок, -чка, м. = ватошки. Лв. 101.
Заплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Погидувати, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать. Шли мене погидуєш, люби мою сучку. Чуб. V. 1113.
Притул, -лу, м. = притулок. Желех.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. К. Дз. 153. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Св. Л. 38.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.