Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здоба

Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДОБА"
Болоночка, -ки, ж. Ум. отъ болона.
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.
Життє́пис, -су, м. Біографія.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін). Драг. 51.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Підманювати, -нюю, -єш, сов. в. підманити, -ню́, -ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. І. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Шельмованець, -нця, м. 1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей). 2) Клейменый каторжникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДОБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.