Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биця

Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЯ"
Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить. Міусск. окр.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Осмів, осмова, м. Трухлый въ серединѣ пень. Шух. І. 111.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Позазімовувати, -вуємо, -єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Провинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.