Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Клектати, -кчу́, -ти́ш, гл. = клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи.
Копатень, -тня, м. = копитень.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. — польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Сіверний, -а, -е. Холодный.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
