Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злиденник

Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛИДЕННИК"
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. Волынск. г. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично. К. Псал. 109.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Гол. І. 262. Ум. невірничка.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛИДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.