Бидлина, -ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. Cм. товарина, товаряка.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Колотнеча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Хамник, -ка, м. = хабник.
