Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи.
Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Самодруг, -гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
