Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знаючий

Знаючий, -а, -е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЮЧИЙ"
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Рихтельне нар. = ретельно. Він тобі скаже рихтельне. Ольгоп. у.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Таркатий, -а, -е. = тарканистий. Шейк.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.