Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знититися

Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНИТИТИСЯ"
Заграбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. К. Кр. 23. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. К. Бай. 72. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом. К. ХП. 19.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. Св. Л. 93. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу. Св. Л. 94.
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНИТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.