Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зокола

Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОКОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОКОЛА"
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Гри́вонька, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Домі́вство́, -ва́, с. Домъ. Там домівства повибудовувано такі, що ну! Камен. у. Здибують мня кумове і зо мнов ся вітають, і за жену питають: «Ми то собі кумівство, — ходім трохи в домівство!» Гол. І. 216.
Зві́дувати, -дую, -єш, сов. в. зві́дати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Камен. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831.
Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОКОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.