Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
Качня, -ні, ж. соб. Утки.
Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Наговориться.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Недогін, -го́ну, м. Остатокъ въ кубѣ послѣ перегона водки.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде?
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Старчечий, -а, -е. = старечий 2. Наглядів десь у сінях ту старчечу ціпуру.
