Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки.
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Розгавкатися, -каюся, -єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Тягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Тягнеться мій Омелько шляхом. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. За багатими не тягтись. 3) Продолжаться, длиться. Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. Війна.... тігласі більш як рік.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
