Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бік

Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІК"
Бойчиха, -хи, ж. Жена бойка. Желех.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Зафундува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.