Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ірвонути

Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВОНУТИ"
Безвартність, -ности, ж. Отсутствіе цѣнности. Желех.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Лихоро́б, -ба, м. Злодѣй. Не можна лихороба (змія) вдержати, бо пече таким огнем пекельним, пече, дере! Чуб. II. 187.
Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.
Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи. Ив. 39.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Трусанина, -ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІРВОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.