Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йордань

Йордань, -ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. 2) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ святять воду въ день Богоявленія Господня 6 января. Вийшли попи й дяки на Йордань води святити. Чуб. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРДАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРДАНЬ"
Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Дев'ятна́дцятеро чис. Девятнадцать душъ, штукъ. Ум. Дев'ятнадцяті́рко.
Джгуто́к, -тка́, м. Ум. отъ джгут.
Ластівка, -ки, ж. 1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками. 3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449. 4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.
Передражнити Cм. передражнювати.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Різець, -зця, м. 1) Иглообразный стальной рѣзецъ, которымъ вырѣзываютъ матрицу для набойки холста. Вас. 192. 2) Стамеска — у колесниковъ, оконниковъ, токарей и пр. Вас. 147, 149. Шух. I. 306. 3) У ложечниковъ: ножъ съ кривымъ лезвіемъ, посредствомъ котораго вырѣзываютъ углубленіе ложки; лезвіе называется — лижна, рукоять — колодка. Шух. І. 247. 2) Рѣзецъ, инструментъ для подрѣзки сотовъ. Черк. у.
Супочивок, -вку, супочи́нок, -нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Гол. І. 229. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку. Чуб. V. 164.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius. Вх. Пч. II. 9.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОРДАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.