Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабатувати

Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!» Гол. II. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБАТУВАТИ"
Відлежати Cм. відлежувати.
Зліпок, -пка, м. = злепок. МУЕ. III. 72.
Змагнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Возразить, заспорить. Всяке обіждає, корить, а вона і не змагнеться. Г. Барв. 14.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.