Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калабуха

Калабуха, -хи, ж. = калабаня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАБУХА"
Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата, 200.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Зона, -ни, ж. = зана.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива. ЗЮЗО. І. Матер. 28.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Холоднуватий, -а, -е. Холодноватый. Вода холоднувата. Ном. № 13393.
Швагер, -гра, м. Шуринъ. Чуб. V. 1145. Ум. шва́гронько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАБУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.