Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калач

Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛАЧ"
Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Надякува́тися 2, -ку́юся, -єшся, гл. Побыть достаточно долго дьячкомъ.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Палиґа, -ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Поховатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Спрятаться (о многихъ). Духом, як миші, поховались козаки у ту нору. Стор. МПр. 111.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.