Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калинка

Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛИНКА"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Братунок, -нка, м. = братанич. Вх. Лем. 394.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. Ном. № 6013. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.