Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліч

Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.
Зобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. зобу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. КС. 1883. II. 379. Мнж. 13. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену. Чуб. V. 765.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Малові́рний, -а, -е. Маловѣрный. Бог зодягатиме вас, маловірні. Єв. Мт. VI. 30.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.