Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники.
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей.
На́коржень, -жня, м. = накожень.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Самбір, -бо́ру, м. Родъ дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають. Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край: в мене ганки мальовані, садами самбір.
Слізний, -а, -е. Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка.
Укоснутися, -нуся, -нешся, гл. Привязаться. Сидить чернець, Богу молиться, як укоснулись до його чорти! Почали скушать його.
