Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кам'яничин

Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧИН"
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой. Желех.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Черниг. у. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Черниг. у. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте. Черниг. у.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Присінешний, -а, -е. Относящійся къ присінкам. Стор. МПр. 99.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМ'ЯНИЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.