Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капець

Капець, -пця, м. 1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (Н. п.). 2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Гол. Од. 67. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ. Шух. І. 125. 3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. Cм. капут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЦЬ"
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.
Здивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивиться. Там дівчина й умивалася, в люстеречко й видивлялася, красотою здивувалася. Чуб. V. 580.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.